Український жіночий Рух почався в 1884 році, коли було засновано першу  Жіночу Організацію в Україні.

Українські жінки брали участь у важливих ділянках життя народу: культурній, виховній, політичній.

Під час короткої незалежності України (1917-1921) до українського парламенту обрано 11 жінок. 

Вже в 1919 році було засновано об’єднуючу організацію – Українську Жіночу Національну Раду

нід проводом Софії Русової.

З упадком Української Республіки в 1921 році, незалежні жіночі організації ліквідовано.

На західних землях України, які не були включені до СРСР, жіночі організації розвивались до 1938 року,

поки і їх не було ліквідовано.

В Бельгії перша клітина жіночої організації повстала ще в передвоєнних роках в околицях Льєж-Серен. Незмінною Головою цієї організації була Пані Мартинова Г. з Льєжу. Ця організація, незважаючи на труднощі, підтримувала

контакт із Союзом жінок Галичини.

Організовану діяльність жіноцтва у Бельгії припинено з вибухом війни.

Після Другої світової війни тисячі молодих українців, депортованих німцями, опинилися у Бельгії,

бо з України надходила інформація про знущання в СРСР над особами, що поверталися додому.

Багато українських жінок залишилося у Бельгії, більша їх кількість стала дружинами гірників  і разом з чоловіками

вступила до існуючої вже на той час організації УДК  (Український Допомоговий Комітет = теперішний « ТУБ »

Товариство українців у Бельгії) , а опісля творили нові:

 

• 1946­­-1947 Брюссель.

  Утворення Жіночої Секції при УДК

  під проводом Пані Доброславської.

  Після смерті Голови ЖС робота секції завмерла.

 

• 1947 Льєж.

  Створено Гурток Жіноцтва під проводом Пань Худої А. та Михайлів В., але цей гурток прожив недовго

 

• 20/06/1948 Брюссель.

  2-ий З’їзд УДК. Вперше до складу Управи обрана жінка,  яка і очолила ділянку праці з жіноцтвом,  маючи з боку УДК повну моральну і матеріальну підтримку.

 

• 31/10/1948 Брюссель.

  1-ший Конґрес Українців у Бельгії. Під час робіт Жіночої Комісії, на яких були присутні 18 представниць від різних осередків, одноголосно ухвалили створити окрему жіночу організацію. Так було засновано ОУБ.

  Першою Головою ОУБ була Пані Зінаїда Витязь.

 

• 1948 Листопад . США (Сполучені Штати Америки ). Засновано у США  СФУЖО (Світова Федерація Українських Жіночих Організацій) .  ОУБ одна з перших входить в члени СФУЖО і одночасно є однією з основноположниць

 

• 1949 Бельгія.

  По осередках утворюються секції ОУБ.

  Під кінець 1950 року їх було 15 .

 

• 1952-1960.

  Період великої еміґрації українців з Бельгії за океан. Число секцій ОУБ зменшилося до 5. На сьогоднішний день, всупереч малої кількості членів, ОУБ залишається ще  як активна організація і начисляє 3 відділи:   Антверпен,    Льєж-Серен. Брюссель.

   

   Будова:

 

Діяльністю ОУБ керує Управа під проводом Голови.

До Управи ОУБ належить Голова, заступниці (дві),секретарка, скарбничка, Культ-освітна референтка, Голови Відділів.

Головна Управа вибирається на два роки під час перевиборчого З’їзду.

Між З’їздами регулярно відбуваються Конференції ОУБ,

щоб перевірити діяльність, обговорити актуальні справи і заплянувати дальші напрямки праці.

   

  Завдання ОУБ:             

 

• Всебічно допомогати Незалежній Україні.

• Плекати почуття єдності, історичної нерозривності та зберігати культурну спадщину українського народу.

• Дбати про збереження української ідентичності

• Зберігати та налагоджувати нові  зв’язки з міжнародними, зокрема жіночими, організаціями; представляти перед ними українське жіноцтво та захищати  інтереси українського народу.       

 

  ОУБ і сучасність:

 

Наша Батьківщина знаходиться на перехресті цивілізацій і завжди була ласим шматком для різноманітних імперій. Боротьба за вплив на Україну продовжується донині і наше головне завдання полягає в тому, щоб усіма силами допомагати Україні стати справді незалежною, демократичною, відкритою для світу, сучасною і самодостатньою країною. 

Українська діаспора має багатолітню історію. Ні за яких обставин,  навіть за часів холодної війни і до проголошення незалежності, українці не відрікалися від свого коріння. Сьогодні, як ніколи Україна потребує нашої допомоги і підтримки.

Після подій на Майдані і війни на Сході залишилися сироти, інваліди, вдови. Допомога цим людям є на даний час одним з основних завдань ОУБ.

Живучи за межами України, ми повинні стати її речниками, pозповсюджувати правдиву інформацію серед наших знайомих, колег і по можливості доносити її до ЗМІ, боротися з брехливою анти-українською пропагандою. 

Історія нашої Батьківщини неодноразово доводила, що українці дуже сильні тільки тоді, коли вони єдині. Наша організація існує також і для того, щоб об’єднати зусилля жіноцтва Бельгії для спільної праці, спрямованої на допомогу нашій рідній країні, для просування тренду « Українa » в світі, для пропагування її позитивного іміджу.

 

Ми запрошуємо всіх українок діаспори, які проживають в Бельгії та сусідніх країнах до співпраці,

тому що РАЗОМ – СИЛА !