top of page

Знимка Головної Управи Обєднання Українок Бельгії з професором Р. Лісовський, який проєктував Емблему прапорів ОУБ в день посвячення прапора Головної Управи 27.5.1965 року

На знимці- перший ряд пані Зинаїда Витязь, Роберт Лісовський, Віра Димінська, яка вишивала прапор головної Управи

стоять - Клавдія Васюта, Марія Cвищук, Катерина Фединяк, Катерина Бойко, пані матушка Єфрозинія Бачинська, Іванка Коваль, Катерина Раб, Параня Галабурда, Ліда Демчук

живі ще сьогодні пані Клавдія Васюта.

 

Marichka Halaburda Czyhryn

Від давних часів українки в Бельгії дбали що б зберігти українську ідентичність та пропагували нашу культуру між бельгійцями. Тут знимка з 1-тижневої виставки в СПА (SPA) в 1974, ОУБ оргнізував а  СУМ-івки допомагал.

 

З ліва на право . Лідія Демчук, Марія Капечук, Феник, Наталка Козицька, Надя Сеничак, пан Ходоровський, Стефка Карпа,Анна Сабадаш-Сохацька, Іванка Фірман, Клавдія Васюта, Параска Галабурда (вона відповідала), сидять Оксана Козицька і Марійка Карпаи.

Виставка Української Вишивки  в “Chateau de Peralta “ в Бельгії

з нагоди 60-ліття ОУБ ( Об’єднання Українок Бельгії)

 

Вже в понеділок 6-го жовтня 2008 року  прилетіли з Києва до Брюсселю пан Юрій Мельничук, співпрацівник  музею Івана Гончара  в Києві та пані Олена Скрипка.

Вони привезли свою колєкцію стародавних рушників, сорочок та костюмів різних регіонів України, додали до зібраних нами вишиванок  та відразу почали приготовляти виставку.  Після кілька днів праці все було готове на відкриття в п’ятницю 10-10-2008.

 

Виставку офіційно відкрила пані Пірар, голова Культурного Центру “ Ourthe-Meuse” та Галина Шаповал Билина, голова ОУБ і тоді всі присутні могли зайти до салі виставки та оглянути чудові вишивки та інші експонати. В салі була також виставлена кімната з ліжком , весільний ( скатертина на ньому вишита майже 200 років тому!) та Великодний стіл, на яких були висталені коровай, колачі та  паски, які нам спекла пані Стефа Процикевич.

 

Нам також вдалося позичити 2 вишивки пані Ірени Сеник, бо ми не могли собі уявити виставку української вишивки без її робіт.

Між присутними були також представники Українського Посольства, посольство нам подарувало фуршет та горілку і медівку.

 

На виставку вже загостило немало бельгійців, які дуже захоплені нашими гарними експонатами і спонтано зголошуються на майстер-класи вишивки  під проводом пана Юрія Мельничука.

 

В неділю 19-го жовтня було закриття нашої виставки, яку ми завершили концертом.

Вже по обіді приїхали родичі та діти із Антверпену подивитися на виставку та послухати  Юрія Мельничука, який розповідав їм про українську вишивку та  про її символіку.

Вже задовго до концерту люди сходилися  до салі, щоб зайняти місце на концерт, бо саля була замала і не могла примістити всіх!

 

На наше закриття також загостила делєгація Української Всесвітної Координаційної Ради - “ Єврокараван

УВКР-2008”.

Після офіційного вікдкриття  концерту  Пан  Дмитро Павличко привітав всіх присутних та представив членів делєгації. Все ішло в двох мовах - українською та французькою, перекладала на ті дві мови Алла Кужель ( до речі Алла також синхронно перекладала під час майстер-класів вишивки).

 

На концерті виступали  Максим та Юлія Михайлюк ( скрипка та флейта ), їхня мама Гання Пачеха-Михайлюк  ( бандура) та Маруся Осмальська, яка супроводжувала Максима на піяніні. Вони успішно виконували народні та клясичні українські мельодії. Публика була дуже задоволена і молоді музики мусіли ще раз заграти.

Зазвучала пісня “Гей у лузі червона калина” і всі люди поставали, щоб  разом заспівати цей український Гимн – так як сказав пан Дмитро Павличко

 

Концерт завершила Ірина Косенко, яка віртуозно заграла на піаніні, оплесків не було кінця так що вона мусіла дати додаток. Ірина професійна піяністка, яка завершила  свої студії у Львові в музичному інституті імені Соломії Крушельницької та  в  консерваторії в Брюсселі. На кінець концерту всі наші артисти дістали гарний  букет квітів, а також   передали квіти Олені Скрипці та Юрієві Мельничуку із сердечною подякою, за те,  що вони приїхали із Києва до нас та за  їхню невтомну працю.

 

Не можу не похвалитись,  що члени  делєгації   дуже хвалили нашу гарну, дійсно професійну виставку української вишивки, якої вони навіть в Україні ще не бачили!

І як влучно вони   сказали  - “не число людей важне , але їх дух і любов до свойого”.

Після концерту було ще прийняття для гостей, приготове невтомними руками  членкинь ОУБ,  під час якого ми ще поспілкувалися, зробили знимки і тільки тоді  попрощалися із членами делєгації.

 

Ви певно зрозумієте, що всі членкині ОУБ  надзвичайно горді та задоволені таким  відзначенням 60-ліття   своєї організації та вже почнемо думати,  як святкувати  наше 70-ліття ОУБ.

 

 

Дякуємо  всім,  хто спричинився до вдалої виставки !

Свято Української Мови в Антверпен

неділя 18.11.2012.

 

В Антверпен є гарна українська громада, більшість “ новоприбулі” . З початку вони вже організувались при парафії, була створена Українська школа, організувався Пласт та на початку 2012 року був створений відділ ОУБ ( Об’єднаня Українських Жінок Бельгії).
З’єднаними силами вони зорганізували Свято Української Мови яке відбулося в неділю 18-11-2012.
Після Служби Божої яку відслужили 3 священики, отці Ігор, Андрій та Марян всі перейшли до залі яка недалеко від церкви , заля була замала що б вигідно помістити всіх, прийшло більше людей як сподівалися організатори. Було приємно бачити що також з Лімбурщини приїхали люди на це святкування.
Ведуча свята, Люда Черепаніна, відкрила свято та разом із Марією Волоско привітали присутних традиційним короваєм якиий тримала мала Марта Матичак.
В перші частині виступали діти української школи під проводом їхньої учительки Гані Нікулишин, діти деклямували поезії та співали пісні про українську мову, вклинили сторінку історії про заборону української мови від 18-го століття, про заборону видання книжок, друкування ноти українських пісень ітд. Також згадували славетних людей як Тараса Шевченка, Лесю Українку та Котляровського. Діти закінчили свою програму дитячими піснями про українську мову . Наша щира подяка учительці Гані що вона так гарно та уміло склала цю програму.
Після дітей Української Школи виступив Пласт, Назар Черепанін пояснив що є пласт, коли світовий пласт був створений, коли український пласт був створений, в яких країнах світу існує український пласт, про їню діяльність, він говорив таким запалом що було відчувати що він пластун повним серцем! Опісля кожний пластун та пластунка на сцені розказали чому вони люблять бути пластуном, і це все гарною українською мовою та закінчили свій виступ пластунською піснею.
Як я це все слухала мені пригадувалися мої часи в СУМ-і, наші табори, наші вишколи.... чиста ностальгія!
Після пластунів виступили жінки відділу ОУБ, співав хор під проводом Галини Олексій та
поміж піснями жінки деклямували зворушливі вірші , написані українськими жінками-заробітчанами в Італії, видані у книжці “ З надією на світ любові, правди і добра” . Це і ж також їхня доля.
Між піснями та віршами Надія Сеничак розповіла чому вона бельгійка, чому вона українка - поставлю цей текст окремо, він дуже цікавий і я переконана що ми всі себе пізнаємо.
Програму закінчили піснею «Мова рідна» по столах був розкладений текст пісні так що всі присутні могли разом заспівати .
Я зауважила що люди дійсно були зацікавлені бо було тихо, тихесенько , в залі що б все добре почути і не втратити одного словечка – українською мовою!
Після програми була ще перекуска для присутних та відбулася ще коротка церемонія пращання із членкиньою ОУБ, Ганою Климко яка на другий день повернулась до дому – в Україну!

 

bottom of page